НАХАБНЕ ВБИВСТВО ЛІСУ ПОБЛИЗУ КИЄВА

16 лютого 2019 року команда ГО Центр Моніторингу Влади інспектувала ліс біля селища Мощун, що знаходиться в 10 кілометрах від меж міста Києва. Це територія Першотравневого лісництва Київської науково-дослідної станції.

Ми натрапили на двох чоловіків з бензопилами, які без будь яких документів різали сосни. На деревах не було таврування лісника.

Нами було викликано наряд поліції. Як далі розгортались події дивіться у відеосюжеті. І це не кінець історії, продовження незабаром на нашій сторінці у Фейсбуці.

Продовжується захоплення пущанских рекреаційних земель

Київські депутати та чиновники створили чергову проблему для киян. Рекреаційні землі Пущі-Водиці віддали під будівництво «санаторію».

Насправді тут починається будівництво ЖК. Злобудовник на своєму сайті вже продає «апартаменти».
Нещодавно на цій ділянці було знищено понад 200 дерев.

 

Будь ласка підпишіть

Петиція №8554
Розірвати договір оренди земельної ділянки у Пущі-Водиці з ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та відновити рекреаційну територію
https://goo.gl/op4wtN
#savepuscha

Захоплення рекреаційних земель курорту Пуща-Водиця під житлове будівництво.

Наразі відбувається спроба захоплення рекреаційних земель курорту Пуща-Водиця під житлове будівництво.

Ще тридцять років тому тут існувало біля 40-а оздоровчих закладів: санаторії, профілакторії, дитячі табори. Сьогодні більшість з них не працює та знаходиться в занедбаному стані. Але це комунальна київська земля, яка має цільове призначення «Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» з дозволу Київської Міської Ради під виглядом будівництва вигаданого ними «апарт-будинку рекреаційно-оздоровчого комплексу» планує побудувати звичайні багатоповерхівки.

Учора були зрізані вікові сосни та дуби. Громадськість повинна дати бій зухвалій київський владі та ненажерливому забудовнику.

Починаючи з третьої хвилини на відео демонструються документи, які стосуються цієї ситуації.

Як відбуваються «Суцільні Санітарні Рубки» під Києвом

Село Мощун Києво-Святошинського району, п’ять кілометрів від меж міста Києва.

Суцільні санітарні рубки розпочалися на території Першотравневого лісництва, яке входить до структури ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».

На четвертій хвилині відео пояснення лісників. З документами у них все гаразд, як і завжди.

Нажаль, довіри до лісників-бізнесменів у громадськості вже давно нема. Наші ліси рідіють, а статки в їх деклараціях дуже стрімко ростуть.

Лісопатологи, які дають згоду на суцільні санітарні рубки – це підлеглі (чи мабуть співучасники) тих, хто сидить на горі піраміди лісової галузі. Екологічна інспекція та правоохоронні органи не діють. Безкарність породжує свавілля.

Згідно Закону України «Санітарні правила в лісах України» для отримання висновку щодо проведення суцільних санітарних потрібні такі документи:

акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;

зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 5 до цих Правил).

зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6 до цих Правил);

плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

Що ж відбувалось у 2004 -2008 роках у міському заповідному лісопарку Пуща-Водицький ліс

Перші осередки усихання соснових лісів та спалах епідемії короїду були зафіксовані в Україні в 2011 році в Житомирській області. Це відомий факт.

Втім, аналізуючи супутникові знімки сервісу earthengine.google.com/timelapse, можна легко побачити, що гігантські дири у лісових масивах столиці з»явились задовго до 2011 року.

Пік вирубок прийшовся на 2004-2008 роки. Рубали тоді масштабно, з розмахом: хто бував у Пуща-Водицькому лісі, той знає, що рубки тих років обчислюються не виділами і навіть не кварталами, а кілометрами квадратними. Дані супутникових зйомок підтверджують це.

Що ж відбувалось у ті роки у міському заповідному лісопарку Пуща-Водицький ліс, що захищений двічі своїм статусом: з одного боку, повторимо, це МІСЬКИЙ лісоПАРК, з другої – це ліс рекреаційно-оздоровчого призначення. Будь-яка лісопромислова діяльність з метою заготівлі ділової деревини тут неможлива. Втім, як бачимо, така діяльність тут, ймовірно, проводилася.
На наш запит Святошинське лісопаркове господарство надало інформацію у вигляді лісорубних квитків за період 2009-2012 років.

Більш ніж 700 файлів, які ми уважно вивчили. На жаль, за період 2004-08 років документів у Святошинському ЛПГ, вочевидь, не збереглося. Втім, і з наданих лісорубних квитків можна бачити, що у період 2009-12 років тут теж проводилися неабиякі по площі санітарні рубки: і по 17 га, і по 10, і по 15, і по 28 га… Чим же хворіли дерева тоді, коли нашестя «славнозвісного» короїду ще не було? Який був сенс саме у суцільносанітарних рубках?

Невідомо: найбільш важливої інформації на цей рахунок, а саме актів лісопатологічних досліджень, ми так і не отримали.

На жаль, нам так і не вдалося «вживу» отримати хоча б в усній формі фаховий та вичерпний коментар від лісівників. Ми розуміємо, що «часу обмаль». Але його, цей час, все ж таки треба знайти, щоб дати відповіді київській громаді: навіщо у зазначений період проводились санітарні рубки у таких масштабах? Чим саме вони були викликані? Спалаху епідемії короїду, нагадаємо, ще не було. З якою метою проводились колосальні рубки у 2004-2008 роках, сліди яких і зараз помітні неозброєним оком, а, тим більше, на космічних знімках? Що це було: знов санітарні, чи, може, рубки головного користування, лісозаготівля у столиці?

Так, вирубки минулих, але не таких уже й далеких років, здебільшого засаджені молодим лісом (переважно монокультурою сосни, дуже вразливої якраз для короїдів). Але ніякий молодняк не замінить вікових сосен, які тут росли, по міркам екосистеми під назвою «ліс», ще зовсім недавно. Ні з рекреаційної, ні з естетичної, ні з водоохоронної точки зору.

Нащо ми піднімаємо ці питання? Щоб це, рубки отаких-от масштабів, більше не повторилося.

Щоб вияснити, чим саме керувалися «папєрєднікі» у вищезазначені роки. Які такі лазейки у законодавстві вони використовували, щоб випилювати курортний ліс кілометрами квадратними? Бо у нас вже стало традицією усе валити на «папєрєдніков», але ж кадровий склад ЛПГ хіба змінився за останні 7-8 років на 100%? Хіба не працюють в лісництвах досі ті люди, які могли б дати відповідь: що ж відбувалось у нашій Пущі усього 8-15 років тому?

Запрошуємо до конструктивного діалогу усіх, хто може пролити світло на ці питання. Будемо раді, якщо лісівники Святошинського ЛПГ завітають до нашого офісу на філіжанку кави, для забезпечення повної прозорості та цілковитої гласності запросимо й журналістів. Будемо раді, якщо фахівці ЛПГ зголосяться на публічний діалог в ефірі ТВ Я-UAклубу «Біла Ворона».

Так, зараз Святошинське лісопаркове господарство вирубує у нашому лісопарку виключно сухостій та явно хворі дерева, не веде лісопромислової діяльності. Так і повинно бути надалі: жодна жива та здорова вікова сосна чи дуб не повинна більше впасти.

Співробітники ГО «Центр Моніторингу Влади» здійснюють контроль вирубок лісу у Києві та Київській області

У 1965 р. в Україні вирубали 14,3 млн куб лісу і, гадаємо, тоді навряд чи була нелегальна/необлікована лісозаготівля. Тепер лісозаготівля в державі складає 22 млн куб, і це тільки за даними офіційної статистики! Тобто, вирубується майже вдвічі більше! Але ж площ, вкритих лісом, в Україні вдвічі більше не стало, ця площа лишилась майже незмінною. Ми впевнені, що за таких темпів та масштабів вирубок через рік-другий ми будемо збирати гриби, кататись на велосипедах та просто відпочивати на самих лише пустирях. Нехай і засаджених сіянцями з мізинчик заввишки. А це вже пряме порушення статті 50 Конституції України. Бо ніякі вирубки, засіяні крихітними сосонками, які ще не факт що виростуть, враховучи кліматичні зміни, не замінять повноцінний Ліс – цілісну екосистему.

Ми погоджуємось, що деревина є необхідною складовою у економіці і ні в якому разі не вимагаємо «припинення» рубок як таких. Втім, враховуючи вищевикладене та керуючись багатотисячними дослідженнями та скаргами громадян, що вказують на стрімке зникнення старовікових насаджень і заміну їх молодняками, які стануть повноцінним Лісом через 80-100 років, вимагаємо зменшення темпів та обсягів рубок мінімум удвічі. Вважаємо також неприпустимими спроби лісопромислового лоббі влізти із бензопилою у Заповідники держави. Нагадуємо, що площа природно-заповідного фонду України складає трохи більше 6% і є найнижчою серед країн Європи. Тож заповідники повинні лишатись ЗАПОВІДНИМИ у повній мірі.
Ліс — це складова екосистеми в якій ми живемо. Все інше похідне.

У Лісовому Кодексі України, який є вищим за інші «лісові» підзаконні акти чи, тим більше, забаганки посадовців від Держлісагентства, написано:
«Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.»

Тож не треба нічого вигадувати, любі посадовці, треба просто виконувати Закони України.

Співробітники ГО «Центр Моніторингу Влади» постійно здійснюють контроль стану вирубок лісу у Києві та Київській області з виїздом на місця, реагують на численні скарги громадян щодо темпів та масштабів вирубок, у тому числі і в Національних Парках, надсилають офіційні запити до органів влади з метою налагодити конструктивний діалог на рівних, приймають участь у акціях, спрямованих на захист довкілля, Українського Лісу та нашого з вами майбутнього.

Сумнівний тендер від Київавтодору

Відповідно до інформації розміщеної в системі електронних закупівель ProZorro Комунальна корпорація «Київавтодор» (код ЄДРПОУ 03359026) в даний час проводить тендер https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-10-16-001284-a на закупівлю 2-х одиниць техніки «Мобільна автономна снігоплавильна машина типу TRECAN 60-PD або еквівалент» з очікуваною вартістю закупівлі: 32 624 000,00 грн.
В серпні 2018 року було оголошено аналогічний тендер https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-08-14-000586-c з очікуваною вартістю 31 480 000,00 грн. Але торги тоді не відбулись.
ГО «Центр моніторингу влади» зв’язався з виробником цих машин канадською компанією “Trecan Combustion” http://www.trecan.com/about-us.php.
За словами директора з продажів по Росії та Европі Юрія Стесіна http://www.trecan.ru/?id=6 вони реалізують свою продукцію та забезпечують гарантійне та післягарантійне обслуговування (в тому числі запасними частинами) виключно через свою дилерську мережу. В Україні, за його словами, є три авторизовані дилери.
Одним з них є ТОВ «Спецтехника-Україна» https://www.spt-ukr.com/catalog/s137
За словами технічного директора ТОВ «Спецтехника-Україна» Романа Безрукавного https://www.spt-ukr.com/page/2, вони не планували приймати участь у вищезазначеному тендері у зв’язку з неприйнятними умовами оплати товару. А саме п. 5.1. проекту Договору про закупівлю з Додатку 5 до Інструкції з підготовки тендерних пропозицій (надалі – Інструкція) “Умови оплати – по факту поставки Товару, при наявності надходження бюджетних коштів на закупівлю Товару на рахунок Замовника з бюджету м. Києва, з відстрочкою платежу до 30 календарних днів”.
Зазвичай поставка товару виробником здійснюється за умови попередньої оплати.
Щодо ціни на товар, Юрій Стесін повідомив, що це конфіденційна інформація між виробником та дилером.
Але на сайті одного з їх дилерів “Spectrum Equipment” таку модель пропонують за 350 тисяч доларів США без урахування транспортних витрат http://www.spectrumequipment.ca/product/trecan-60-pd
За інформацією Романа Безрукавного моделлю TRECAN 60-PD ніхто до цього часу в Україні у них не цікавився. Тому ціну на неї він повідомити не зміг. Але моделлю TRECAN 15-PD нещодавно в них цікавились і вони прораховували орієнтовну ціну такої моделі з доставкою в Україну. Вона склала приблизно 150 тисяч доларів США.
Така ціна приблизно відповідає ціні на сайті компанії “Spectrum Equipment” на таку модель http://www.spectrumequipment.ca/product/trecan-15-ct/ — 140 тис. дол. США + транспортування.
Крім того, за словами Романа Безрукавного в Росії вже кілька років налагоджено власне виробництво таких машин з комплектуючих компанії “Trecan Combustion”. І ціни на такі машини значно нижчі за машини оригінальної збірки.
Таким чином, очікувана вартість двох машин мала б бути приблизно 750-800 тисяч доларів США або 21-22,4 мільйона гривень.
Завищення ціни склало близько 10 мільонів гривень, що більш ніж суттєво!
Найдешевший спосіб транспортування машин з Канади до України — це морським транспортом, але “за 20 календарних днів з дня надання заявки Замовника”, як зазначено в п. 3.4. Інструкції, здійснити транспортування неможливо.
Крім того, в назві тендеру англійською мовою допущена суттєва помилка: “mobile self-propelled snowmaking machine”, що українською означає “мобільна самохідна снігоприбиральна машина”. Така машина аж ніяк не самохідна, бо не має ані двигуна, ані місця для водія, а для її транспортування потрібен тягач. І вона не прибирає сніг, а плавить.
Сам виробник називає такі машини “Portable Snowmelter”. Випадковість допущення такої помилки у тендері на 32 мільйони гривень визиває великі сумніви.
Крім того, в останньому абзаці п. 7. Розділу 1 Інструкції зазначено, що “проектна, технічна документація, а також документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, що видані уповноваженими на це органами, організаціями, установами, підприємствами, і які викладені в оригіналі російською мовою, не потребують перекладу українською мовою”.
Такий дозвіл надасть можливість прийняти участь у тендері російським виробникам (чи їх представникам) з машинами російського виробництва, які значно дешевші від оригінальних канадських і, вочевидь, вони легко зможуть виграти тендер. При цьому їх надійність та термін експлуатації будуть значно меншими, а завищення ціни ще збільшиться.
У канадських машин термін експлуатації складає щонайменше 20-25 років.
В п. 5.2. Проекту Договору про закупівлю зазначено, що “Обсяги фінансування поставки Товару на 2018 рік відповідно до бюджетних призначень становлять 100 000 грн. ( сто тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ – 16666,67 грн.”, а за умовами тендеру період постачання товару: “по 31 грудня 2019 року”.
Таким чином, Замовник, вочевидь, фінансово не готовий швидко оплатити машини і тому, на нашу думку, для раціонального використання коштів міського бюджету буде на краще скасувати даний тендер, Замовнику краще підготуватись та оголосити новий тендер. Для цього є достатньо часу.
Якщо дійсно в міському бюджеті на 2019 рік передбачено близько 32 мільйонів гривень на закупівлю снігоплавильних машин, то на таку суму можливо закупити щонайменше 3 одиниці оригінальних машини канадського виробництва, а не 2, як очікував Замовник.
За словами представників канадського виробника використання таких машин значно знижує загальні витрати на розчистку вулиць від снігу (у порівнянні з традиційним способом вивезення та складання снігу) та значно зменшує при цьому корупційну складову при експлуатації машин за рахунок чітко прогнозованих витрат пального на одиницю часу експлуатації.
В Москві, наприклад, працює вже близько 150 таких машин, переважна більшість яких російського виробництва.
В Україні так само доцільно було б налагодити таке виробництво, але це вже може бути наступним кроком.
Ми вітаємо намір місцевої влади придбати такі машини, але виключно за ринковими цінами!

Вищенаведені дії Замовника прямо суперечать одному з основних принципів здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність, а також дискредитують систему електронних закупівель в цілому.
Разом з тим, статтею 7 Бюджетного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено дотримання принципів ефективності та максимальної економії.

ГО «Центр Моніторингу Влади» вже направив звернення про завищення ціни закупівлі до Замовника «Київавтодору», КМДА (як вищестоящого органу), Антимонопольний комітет України, Державну аудиторську службу України та Національне антикорупційне бюро України.
Сподіваємось на адекватне реагування відповідних органів.

Захоплення лісу Національного парку Голосіївський під приватне будівництво.

В 2011 році «слуги народу» з Ірпеня та Гостомеля понарізали собі більше 100 ділянок на території НПП «Голосіївський» в межах міста Києва. Після революції Гідності в 2015 році прокуратура разпочала опротестовувати ці рішення.

Але, за дивних обставин, деякі ділянки повертаються до Держави, а деякі — ні. Як сказав місцевий мешканець — прокуратура «продає/ чи програє» суди по обраним ділянкам. Київську владу КМДА Київська міська рада це не сильно бентежить. Мабуть є справи поважливіше та пожирніше. Зараз будівництво на території парку поновилося.

В рекреаційній зоні Пущі-Водиці розпочали будівництво житлового кварталу.

Хто й кому та скільки дав на лапу?

Улюблене місце відпочинку киян планують перетворити на кам’яне гетто. Гроші не пахнуть…

В рекреаційній зоні Пущі-Водиці розпочали будівництво житлового кварталу.
Будує ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» з дозволу Київська міська рада на землі Другої зони округу санітарної охорони курорту.

А вони мають право на такі дії по закону?

Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення

1. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення

1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.

Глава 9
Землі рекреаційного призначення

Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.